НАЙКРА́ЩИЙ, а, е. Найвищ. ст. до гарний 1—5, добрий 1—6, 8 і хороший; найліпший. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими (Зінаїда Тулуб, В степу… 1964, 174).
НАЙКРАЩИЙ
Тлумачення слова