НАЇЖУВАТИ

НАЇЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЇЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Те саме, що наїжачувати. Дивились [вівчарки] задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на нога, показать зуби та наїжити шерсть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); Ціла хмара чорних ворон злетіла звідкись і позасідала на, гіллі довкола хатини, наїживши скучно дрібне пір’я, (Ольга Кобилянська, I, 1956, 551); Зморщив [Дем’ян] від напруги круто піднесений догори невеличкий свій ніс, наїжив ріденькі вусики (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 40).