НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагвинтити. * У порівняннях. Його кругла, мов кавун, голова, вертілася, як нагвинчена (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 26).
НАГВИНЧЕНИЙ
Тлумачення слова
НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагвинтити. * У порівняннях. Його кругла, мов кавун, голова, вертілася, як нагвинчена (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 26).