НАГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для відгодівлі. Нагульні групи індиків найкраще комплектувати по 500—600 голів (Птахівництво, 1955, 328); Влітку нагульна худоба п’є багато води, особливо в спеку (Колгоспник України, 1, 1962, 3);
// Одержаний унаслідок відгодівлі. Нагульний жир.
НАГУЛЬНИЙ
Тлумачення слова