НАГУДІТИ і НАГУСТИ, уду, удеш, док., розм.
1. неперех. Довго, надокучливо погусти.
2. перех., із. сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. — Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (Степан Васильченко, I, 1959, 100).