НАГРУ́ДНИЙ, а, е.
1. Признач. для носіння на грудях. Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка, присвоюється звання «Лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка», вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (Літературна газета, 23.V 1961, 1).
2. Який міститься на грудях. Офіцер витяг з нагрудної кишені маленький пакуночок, акуратно загорнутий у промаслений папір (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 64).