НАГРУБІЯНИТИ, ню, ниш, док. Те саме, що нагрубити. — Як ходили ви з візитом до попечительки — нічого такого не траплялось тоді?.. Не нагрубіянили ви їй?.. (Степан Васильченко, I, 1959, 138); Цей чоловік, якому вона, зустрівшись перший раз, стільки нагрубіянила, став їй найдорожчим на світі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 190).
НАГРУБІЯНИТИ
Тлумачення слова