НАГРОМАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМАДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми.. морю (Леся Українка, III, 1952, 695); Вітер постійно переносить пісок на великі віддалі, нагромаджуючи його в горби різної величини і форми (Фізична географія, 5, 1956, 110); Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 188).
2. Згрібаючи, збирати в якій-небудь кількості. — Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадиш корові… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 187).
3. Поступово збирати, відкладати що-небудь. Розвиток грошей як засобу платежу викликає необхідність нагромаджувати гроші перед строками сплати (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 145); Як бобова рослина, вона [квасоля] має здатність нагромаджувати в ґрунті азот (Зернові бобові культури, 1956, 120); Грошей Гаврило Клумак нагромадив мільйони (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 95);
// Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т. ін.). Кожен молодий літератор має день у день підвищувати вимогливість до себе, оволодівати майстерністю, нагромаджувати літературний досвід (Літературна Україна, 27.III 1964, 2); Під керівництвом Леніна партія нагромадила великий досвід роботи в нелегальних умовах (Ленін, Коротка біографія, 1955, 137).