НАГРІШИТИ, ту, шиш, док., розм. Наробити гріхів, провинитися. [Горпина:] І цур йому! Нагрішила повнісіньку хату, хоч зараз іди.. та й сповідайся (Нечуй-Левицький, II, 1956, 480); [Орися:] То я маю весь вік покутувати за те, що ви.. нагрішили? (Іван Франко, IX, 1952, 76).
НАГРІШИТИ
Тлумачення слова