НАГОТОВЛЮВАТИ, юю, юєш і НАГОТОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАГОТУВАТИ, ую, уєш і НАГОТОВИТИ, влю, виш; мн. наготовлять; док., перех.
1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості. Констанцій.. сідає до стола, наготовляє таблички (Леся Українка, III, 1952, 326); Дивно мені, братове! Коли ж ви встигли стільки прапорів наготувати та ще й вивісити? (Олесь Гончар, III, 1959, 423);
// Завчасно підготовляти що-небудь для вжитку. Він помився холодною водою, що вже давно наготувала мати (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 343); Маруся.. ще звечора наготовила червону скиндячку, щоб завтра на голову положити (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 54); Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини — подати батькам вранці (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 68).
2. Варячи, смажачи і т. ін., готувати багато їжі. Господині не було — певне, десь поралась на куховарні, щоб наготувати їжі на таку сімейку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 55); Зібралися ми гуртом у клуб.. Наготували печеного й вареного… (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 106).
3. Приводити у придатний до вживання, використання і т. ін. стан. — Ой, Марку ж мій, Марку, не дрімай зо мною, Наготуй шабельку та й воюй зо мною (Павло Чубинський, V, 1874, 425); Шовкун наготував фаустпатрон для пострілу (Олесь Гончар, III, 1959, 266); Він зняв стрільбу, наготовив її до вистрілу і почав підходити пташку (Іван Франко, III, 1950, 9); — Показуй, які горниці наготовила ти сій панянці (Панас Мирний, III, 1954, 299).