НАГОТО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наготовити. Кілок напасника, наготовлений до удару, влучив не лікаря, а коня, і той ще швидше помчав уперед (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 222); Руки її лежали на наготовлених для роботи паперах (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 327);
// у знач. прикм. Верталися [люди] в хати, блукали з кутка в куток і ще раз обдивлялись наготовлену зброю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86);
// наготовлено, безос. присудк. сл. Вже все було наготовлено, а хлопця не було! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 175).
НАГОТОВЛЕНИЙ
Тлумачення слова