НАГОМОНІТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Досхочу поговорити. — Чого я там не бачила? Об чім ми там ще не нагомонілися? — одказала Параска і не пішла (Панас Мирний, IV, 1955, 54); * Образно. Опівночі дощ збив бурю. До світанку й сам, нагомонівшись з громовицями, втихомирився (Яків Баш, Надія, 1960, 137).
НАГОМОНІТИСЯ
Тлумачення слова