НА́ГОЛОВОК, вка, чол.
1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки.
2. діал. Заголовок. Я переконався, що найулесливіші похвали доходили до мене від тих, що знають мої твори лише з наголовків і ніколи не читали їх (Мирослав Ірчан, II, 1958, 459).
НАГОЛОВОК
Тлумачення слова