НАГОДА

НАГО́ДА, и, жін. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 298); Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 513); В колгоспі «Серп і Молот» ми мали нагоду багато розмовляти з старими хліборобами (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 54).
 З нагоди чого — у зв’язку з певними обставинами. Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників і всю полкову старшину (Олександр Довженко, I, 1958, 219).