НАФТАЛІ́Н, у, чол. Біла кристалічна речовина з різким запахом, вживана для боротьби з комірними кліщами, довгоносиками і т. ін., для охорони вовняних виробів і хутра від молі, а також у техніці й медицині. Тьотя Варя пересипала нафталіном Лялину червону беретку і теж сунула в ящик (Олесь Гончар, IV, 1960, 46); Мебльового точильника знищують розчином нафталіну в бензині (Столярно-будівельна справа, 1951, 52).
НАФТАЛІН
Тлумачення слова