НА́ФТА, и, жін.
1. Мінеральна рідка масляниста горюча речовина, темно-бурого або чорного кольору, що залягає в надрах землі й уживається як паливо, а також як сировина для одержання ряду цінних продуктів (гасу, бензину і т. ін.). Борислав — це село в Галичині, де добувають нафту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); Йдуть комбайни із Ростова, Нафта пливе із Баку (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 6); Нафта утворилася від розкладу в надрах землі решток живих істот, що населяли давні моря (Хімія, 9, 1956, 125).
2. діал. Гас. Її лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима (Лесь Мартович, Тв., 1954, 228).