НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафабрити;
// у знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45).
НАФАБРЕНИЙ
Тлумачення слова
НАФА́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нафабрити;
// у знач. прикм. Вихизовувалась [Тоня] безтурботно перед сержантами, а вони перед нею козирились нафабрені, як до параду (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 45).