НАДИВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Багато, досхочу дивуватися. [Варка:] Дивлюсь на свого чоловіка і не надивуюся, зовсім неначе не Демко, а якийсь підпанок або купець! (Марко Кропивницький, II, 1958, 208); Пріська надивувалася вволю, дивлячись, як пані спокійно, з легким серцем, натягала на чорні сорочки своїм дітям новомодні сукні (Любов Яновська, I, 1959, 226);
// Намилуватися вволю, до повного задоволення. Та не бери її весною В свій рай небесний, не бери, А дай твоєю красотою Надивуватись на землі (Тарас Шевченко, II, 1953, 293).
НАДИВУВАТИСЯ
Тлумачення слова