НАДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., на кого — що.
1. Захоплюватися ким-, чим-небудь; спокушатися. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр, Не надився на блиск і на позверхній чар, На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси (Максим Рильський, I, 1960, 324).
2. розм. Мати намір, намірятися на кого-, що-небудь; зазіхати.