НАДИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надихати. Кращі музичні твори це ті, що надихані історичною практикою нашого народу в боротьбі за зміцнення радянського ладу, за торжество комунізму (Мистецтво, 2, 1956, 34);
// надихано, безос. присудк. сл. Лився спирт, накурено, надихано в вагоні (Семен Скляренко, Шлях.., 1937, 13).
НАДИХАНИЙ
Тлумачення слова