НАДВИ́ШКА, и, жін., розм. Те саме, що надбавка. Протягом року колгосп третину худоби здає вгодованістю вище середньої, одержуючи за це велику грошову надвишку (Хлібороб України, 9, 1963, 7); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 60); Найбільша надвишка врожаю сіна була від внесення вапняного борошна на гірських заболочених сіножатях, найменша — на сухих (Колгоспник України, 11, 1961, 38).
НАДВИШКА
Тлумачення слова