НАДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який буває перед вечором. Година була надвечірня, закутана в сумерк (Ольга Кобилянська, III, 1956, 263); В саду ще тремтливо догоряли останні промені, а вже в кутку поміж вишнями синіли надвечірні сутінки (Панас Кочура, Родина.., 1962, 7).
НАДВЕЧІРНІЙ
Тлумачення слова