НАДВЕЧІ́Р’Я, я, сер. Час перед вечором; початок вечора. Тихе надвечір’я… Червоним, багрянцем відсвічують на шибках останні спалахи призахідного сонця (Мистецтво, 1, 1958, 35); Гірські надвечір’я на мальовничих схилах Ала-Тау завжди лагідні і тихі (Терень Масенко, Життя.., 1960, 58).
НАДВЕЧІР’Я
Тлумачення слова