НАДУВНИ́Й, а, е. Який надувається; надутий повітрям. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 46); Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 66).
НАДУВНИЙ
Тлумачення слова