НАДУШИТИ 1 див. надушувати.
НАДУШИТИ 2, душу, душиш, док., перех. Обприскати, змочити, натерти кого-, що-небудь духами або чим-небудь пахучим. [Конон:] Який від вас гарний пах іде? [Женя:] Хочеш, я й тебе надушу? (Марко Кропивницький, II, 1958, 419); Інтересно: чи дорогі ж таки духи, чи так собі? Завтра навмисне зайду. Не я буду, коли не змушу її надушити мене (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 51).