НАДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Те саме, що надумувати 1. Фактор ніби надумується і боком кидає свій вдоволений погляд на Білинського (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 72); Кайдашиха надумалась піти до священика й просити його, щоб він освятив хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 365); Мучився той хлопець, мучився та й надумався признатись керівникові їхнього революційного гуртка (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 13); Тож учора ввечері надумався [Семен] було написати їй листа (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 104).
2. тільки недок. Роздумувати над чим-небудь; замислюватися, задумуватися. Пан був голодний, то й, не надумуючися, почав гризти той твердий хліб (Іван Франко, II, 1950, 114); Мартоха саме надумувалась над тим, як би його обійтися з чоловіком (Леся Українка, III, 1952, 638); Привели стару ключницю. Вона була на диво спокійна і відповідала на все, не надумуючись (Мирослав Ірчан, II, 1958, 43).