НАДСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує сили, можливості кого-, чого-небудь. Він і справді був дуже втомлений; ноги під ним тряслися від довгого і надсильного ходу (Іван Франко, V, 1951, 306); Тільки Любов Прохорівна зрозуміла надсильну борню волі цього мужчини і полегшено зітхнула (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 120);
// Дуже важкий, непосильний. В антагоністичному суспільстві долею експлуатованої більшості є надсильна, підневільна праця, яка спотворює людину (Комуніст України, 11, 1960, 80); Надія на якусь мить засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 20).
НАДСИЛЬНИЙ
Тлумачення слова