НАДСИ́ЛЬНО. Присл. до надсильний. Лячно озирнувся [Роман], надсильно виборсавшись із чергового запіненого гребеня важкої хвилі (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 83);
// Дуже сильно. Серце надсильно билося в моїх грудях (Іван Франко, II, 1950, 92).
НАДСИЛЬНО
Тлумачення слова