НАДСТРОКО́ВИ́Й, кова, кове. Який триває довше від обов’язкового, установленого строку. На Волгу Повернувся старшина. На Ельбі ніс він службу надстрокову (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 249);
// у знач. ім. надстрокова, кової, жін. Військова служба, яка триває довше від обов’язкового, установленого строку. — Я туляк, — пояснив шофер, — але живу тут після війни. Вже чималенько. На надстрокову залишився (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 162).
НАДСТРОКОВИЙ
Тлумачення слова