НАДРИ́ВНИЙ, а, е. Надмірно різкий, з великим напруженням. З Одеського рейду долинули протяжні надривні гудки (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 120); Три доби Галинка страхала всіх своїм надривним кашлем (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 220); Нахилився [Іван Ярош] над дружиною та й вийшов, лишаючи позад себе розпачливий надривний плач (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 438).
НАДРИВНИЙ
Тлумачення слова