НАДПРОВІ́ДНИК, а, чол. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі повністю втрачати електричний опір. Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура.., 1971, 60); Надпровідником може протікати струм лише певної максимальної сили, так званий «критичний» струм (Вечірній Київ, 25.II 1971, 3).
НАДПРОВІДНИК
Тлумачення слова