НАДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що надокучливий. Були хвилі, коли він почував тиху симпатію до сеї дівчини, мовчазливої, розумної і зовсім не так надоїдливої, як Маня (Іван Франко, I, 1955, 343); Спроквола ступають коні, махають головами, відганяючи надоїдливих мух (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 517).
НАДОЇДЛИВИЙ
Тлумачення слова