НАДО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надоїти. Коли Меланка з надоєним молоком пішла до Марії, Юрко раптом відчув себе змореним і кволим (Семен Журахович, Опов., 1956, 97);
// надоєно, безос. присудк. сл. Я цьому році ми взяли добрий розгін. За станом на 1 червня від кожної корови надоєно по 1913 кілограмів молока (Хлібороб України, 9, 1964, 18).
НАДОЄНИЙ
Тлумачення слова