НАДНО́СИТИ, ношу; носиш, недок., НАДНЕСТИ́, су, сеш; мин. ч. надніс, наднесла, ло; док., перех., розм. Те саме, що приносити. — Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 127); Вітер надніс урваний крик, але зараз же розірвав на тисячу частин, завив зловісно і помчався в безвість (Мирослав Ірчан, II, 1958, 221).
НАДНОСИТИ
Тлумачення слова