НАДГРО́БОК, бка, чол. Пам’ятник, камінь, плита і т. ін., встановлені на могилі. Чернігівські земляки, вкупі з сином поета [Глібова], становлять над його могилою невеличкий монумент — надгробок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 202); По високому узгір’ю розсипались кам’яні надгробки тюркського цвинтаря (Олесь Донченко, II, 1956, 281).
НАДГРОБОК
Тлумачення слова