НАДГРО́БНИК, а, чол. Те саме, що надгробок. Я спорудив собі надгробник вікопомний; До нього шлях людський не заросте зелом (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 85); І над надгробником Франковим, І над Міцкевича вінком Народ гримить щасливим словом І вольним розцвіта трудом (Максим Рильський, II, 1960, 161).
НАДГРОБНИК
Тлумачення слова