НАДГОРОДЖА́ТИ, аю, аєш, недок., НАДГОРОДИ́ТИ, джу, диш, док., діал. Нагороджувати. — За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Тухольщині (Іван Франко, VI, 1951, 41); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Леся Українка, III, 1952, 585).
НАДГОРОДЖАТИ
Тлумачення слова