НАДДОВГИЙ

НАДДО́ВГИЙ, а, е.

1. Довший від звичайного. Наддовгі колонки ґрунту дозволять судити про історію тваринного світу морів (Наука і життя, 4, 1963, 40).

2. лінгв. Стос. до голосних, дифтонгів або складів, подовжених з певною метою. Наддовгий звук.