НАДБИВАТИ

НАДБИВА́ТИ, аю, аєш, недок., НАДБИ́ТИ, надіб’ю, надіб’єш; наказ. сп. надбий; док., перех. Ударяючи, пошкоджувати — робити тріщини, щербини і т. ін. на чому-небудь;
//  Відбивати шматочок чого-небудь.