НАДБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташований на березі, біля берега, понад берегом. Попадались маленькі озера, що грали лускою і тріпотіли, як срібна риба, кинута з річки на надбережну траву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Виблискувала у лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю… (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 193).
НАДБЕРЕЖНИЙ
Тлумачення слова