НАДАРМА, присл., розм. Те саме, що надаремно. [Ярчук:] Ви одкрили тільки краєчок свого серця, і я вже починаю втрачати розум. [Наталя:] Це надарма (Іван Микитенко, I, 1957, 407); Надарма Майя відмовилась відвідувати курси [бетонників] (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 137).
НАДАРМА
Тлумачення слова