НАДАРЕ́МНЕ, присл., розм. Те саме, що надаремно. Сьогодні Зоя, мов оса, з’являлася то тут, то там і все чогось бриніла, надаремне шукаючи відповідного предмета, щоб його вколоти (Ольга Кобилянська, III, 1956, 485); Курибіда надаремне заплющував очі, заснути він не міг (Петро Панч, I, 1956, 572).
НАДАРЕМНЕ
Тлумачення слова