НАЦУКРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нацукрувати;
// у знач. прикм. На вечірці Крамаренко пив коньяк замість звичної для нього московської горілки, заїдав його нацукрованим лимоном (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 20).
НАЦУКРОВАНИЙ
Тлумачення слова