НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Примусове відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави. 28 червня 1918 року Ленін підписав декрет про націоналізацію всієї великої промисловості (Ленін, Коротка біографія, 1955, 199); Націоналізація землі вимагала безплатного відібрання (конфіскації) всієї поміщицької землі на користь селян (Історія УРСР, I, 1953, 619).
2. Організація чого-небудь на національній основі, силами даної нації.