НАЧИНЕНИЙ

НАЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начинити1. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, курчата, начинені й засмажені на свіжому маслі, були м’які й не засушені (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 123); Господар [корчми] запобігливо пригощав запорожців смаженими чабаками та свіжим кендюхом, начиненим салом (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 48);
//  у знач. прикм. Христя запросила гостей до столу. На ньому.. парувала гречана каша з вишкварками, ковбаса з часником, начинений кендюх і коржі з маком (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).