НАЧУДИТИ, диш, дить, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось. — Ти начудив.. Сопілку дістав… Граєш на весь ліс… Того й [дивись].., що ворога накличеш (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 22).
НАЧУДИТИ
Тлумачення слова
НАЧУДИТИ, диш, дить, док., розм. Зробити дивний вчинок, накоїти, натворити чогось. — Ти начудив.. Сопілку дістав… Граєш на весь ліс… Того й [дивись].., що ворога накличеш (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 22).