НАЧАРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., розм. За забобонними уявленнями — чаруючи, добитися чого-небудь, викликати щось і т. ін. Научай, бідна вдова, та свойого сина; Як не будеш научати, буду чарувати; Начарую руки, ноги і чорнії очі (Павло Чубинський, V, 1874, 256).
НАЧАРУВАТИ
Тлумачення слова