НАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набивати. При боці у нього [боярина] теліпався в піхві тяжкий бойовий меч, ..а за поясом стримів топір, блискучий широким сталевим вістрям і бронзою набиваним обухом (Іван Франко, VI, 1951, 45).
НАБИВАНИЙ
Тлумачення слова