НАБУВАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., НАБУТИСЯ, удуся, удешся, док.
1. Бути довго, досхочу з ким-небудь або де-небудь. Дід дуже любили з гостями набуватися та й хоть розповідати, та хоть слухати оповідань про давнину (Марко Черемшина, Тв., 1960, 378); Він чекатиме в Вижниці, поки я набудуся в Чернівцях (Леся Українка, V, 1956, 368); Вони обходили всі алеї, побували в старовинній вежі.. і ніяк не могли набутися разом (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 101).
2. Проводити час. Іван обіймав молодиці, Палагну цілували чужі чоловіки .. і вдоволені, що набулись так файно, вони вертались знову до щоденних турбот (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 335).
НАБУВАТИСЯ 2, ається, недок. Виховуватися, вироблятися, здобуватися. Вся його оця особиста підтягнутість, тактовність, культурність — це, певне, теж набувалося передусім ради неї [Вітчизни] (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 153); В процесі тренування набуваються потрібні навики, удосконалюється виконання вправ (Художня гімнастика, 1958, 6).
НАБУВАТИСЯ 3, Деться, недок., НАБУТИСЯ, ується, док., діал. Взуватися. Чобіт легко набувається.