НАБУРЛАКУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, док. Багато, досхочу побурлакувати. А коли набурлакувався, знайшов собі дівчину, бідну, як і він сам, та й оженився (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 107); * Образно. Душа його зтужилася по близькій, рідній душі. Набурлакувалася, намерзлася в самотині, напилася гіркої долі (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 127).
НАБУРЛАКУВАТИСЯ
Тлумачення слова